Напрямки досліджень та проекти

Українcькі студії в Німеччині

МАЛЬВА працює над просуванням українських студій в Університеті Йоганна Ґутенберґа у Майнці (JGU) та загалом в німецькомовних академічних колах. Німецька версія нашого вебсайту містить огляд заходів, пов’язаних з Україною — публікацій, онлайн-ресурсів, наукових та культурних подій у нашому університеті, а також перелік курсів, пов’язаних з Україною, що викладаються з 1946 року. Спільно з іншими кафедрами JGU МАЛЬВА започатковує сертифікаційний курс з української мови та культури як міждисциплінарний додаток до будь-якої програми бакалаврату або магістратури в JGU. МАЛЬВА також ініціювала піпдписання договору про співпрацю з Херсонським державним університетом, яка доповнює наявні угоди нашого університету з університетами у Києві, Львові та Одесі.
Крім того, Михайло Габович складає бібліографію німецькомовних видань про Україну, опублікованих з XVII століття. Список наразі включає понад 1150 назв. Планується, що він буде опублікований у вигляді книги з есе провідних експертів з українських студій.

Пам’ять, коммеморація та пам’ятники в Україні

З часів спільної роботи над книгою «Пам’ятники та територія: військові меморіали в окупованій Росією частині України» Михайло Габович та Микола Гоманюк працюють над низкою пов’язаних проєктів, присвячених різним формам вшанування пам’яті в Україні, меморіалам, присвяченим поточній війні в Україні та Росії, а також способам їх артикуляції з військовими меморіалами попередніх епох. На цій сторінці зібрано їхні публікації, інтерв’ю та лекції на ці теми. Зокрема, Габович та Гоманюк працюють над створенням бази даних нових військових меморіалів в Україні та Росії. До довгострокових проєктів належить база даних фотографій військових меморіалів радянської епохи та їхнього стану в пострадянський період, а також ілюстрована багатомовна книга про контрпам’ятники.

Пам’ять та коммеморація в новій російській діаспорі

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році сформувалася нова російська діаспора, яка супроводжується новими дискурсами про пам’ять та коммеморативними практиками. Постдокторський проект Олега Реута та дисертація Лаури Інноченті досліджують ініціативи діаспорян, присвячені вшануванню пам’яті жертв війни, та вивчають, як мігранти та інші актори стають ключовими агентами у формуванні нових форм пам’яті за кордоном. На основі польових досліджень вони аналізують засоби масової інформації, практики та взаємодії, за допомогою яких означені активісти пам’яті взаємодіють з приймаючими громадами, сприяючи тому, що можна описати як «втечу пам’яті». Їхні дослідження вписують ці процеси у ширший європейський контекст, пропонуючи своє розуміння транснаціонального формування пам’яті, пам’яті після конфлікту та потенційної ролі коммеморативних практик пам’яті діаспори у примиренні та перехідному правосудді.

Радянські та пострадянські підручники з історії та публічна історія

Жазіра Бекжанова, Михайло Габович, Арсеній Куманьков та Ніґінахон Уралова працюють над кількома взаємопов’язаними проектами, присвяченими радянським та пострадянським підручникам з історії в різних частинах колишнього Радянського Союзу. Сфери їх досліджень включають візуальний аналіз підручників з історії; взаємозв’язок між підручниками та іншими засобами публічної історії, такими як подкасти; учасників створення та використання підручників, включаючи авторів, ілюстраторів, видавців, цензорів, чиновників, вчителів та учнів; а також режими етнічності та гендеру в підручниках. У своїй дисертації Ніґінахон Уралова досліджує міжпоколіннєву передачу спогадів про радянський період в Узбекистані та Киргизстані в сімейному контексті у порівнянні зі шкільною історичною освітою.

Мовна політика в Російській імперії, Радянському Союзі та державах-правонаступницях

Гегіне Барсегян працює над дисертацією, в якій досліджує реакцію населення на мовну політику в Вірменії та Дагестані з 1890-х до 1930-х років, спираючись на джерела арабською, вірменською, російською та іншими мовами. У своїй дисертації Єлизавета Перетятько досліджує зміни у практиці використання мов в Україні після повномасштабного вторгнення Росії. У довгостроковій перспективі МАЛЬВА планує опублікувати коментовану редакцію мовних законів Російської імперії, Радянського Союзу та його держав-спадкоємиць.

Lexi.eco: багатомовна онлайн-енциклопедія ключових історичних понять у європейському контексті

МАЛЬВА є членом консорціуму lexi.eco разом з університетами Лілля, Білефельда, Сантьяго-де-Компостела та Тарту, львівським Центром міської історії Центрально-Східної Європи та EuroClio – Європейською асоціацією викладачів історії. Lexi.eco — це багатомовна онлайн-енциклопедія ключових історичних понять та їхнього використання у різних національних і мовних контекстах. МАЛЬВА бере участь у створенні національних тематичних досліджень та синтетичних статей для енциклопедії, а також координує стратегію перекладу lexi.eco.

Соціальні інновації на Кавказі та в Центральній Азії

МАЛЬВА є частиною CARSI, фінансованої ЄС програми досліджень та навчання, яка має на меті поглибити знання про ці два регіони в європейських університетах. CARSI дозволяє Університету Йоганна Ґутенберґа відряджати співробітників до партнерських установ на Кавказі та в Центральній Азії та брати участь у дослідницьких та навчальних заходах. В рамках CARSI МАЛЬВА особливо тісно співпрацює з установами в Узбекистані та Грузії.